Реакция конского каштана обыкновенного (Aesculus hippocastanum L.) на омолаживающую обрезку в городских условиях степной зоны Украины

  • Елена ПОНОМАРЁВА Днепровский государственный аграрно-экономический университет, Украина

Abstract

The reaction of horse chestnut to rejuvenation pruning has been studied by the following morphophysiological parameters: water regime, pigments content, morphometric parameters of annual growth and organs of assimilation. In the course of the study, it was found that the leaves of rejuvenated plants are characterized by a lower water retention capacity and a significant water deficit compared to control plants. The intensity of transpiration of the experimental plants exceeds this indicator by 1.55-2.60 times compared to the control trees. The chlorophyll content in the leaves of rejuvenated plants is also higher by an average of 20% (especially chlorophyll b). An intensification of growth processes is observed after crown pruning, especially the length of annual shoot due to the length of internodes. The size and number of assimilation organs also increases in rejuvenated horse chestnut trees.


Key words: Aesculus hippocastanum; Rejuvenation pruning; Morphometric indicators; Pigments; Water exchange.


Реферат. Изучали реакцию каштана конского обыкновенного на омолаживающую обрезку по таким показателям: водный режим, содержание пигментов, а также морфометрические параметры годичного прироста и органов ассимиляции. Исследование водного обмена показало, что для листьев омоложенных растений характерны более низкая водоудерживающая способность и существенный дефицит воды по сравнению с контрольными растениями. Интенсивность транспирации листьев растений, подвергшихся обрезке, превышает данный показатель у необрезанных растений в 1,55-2,60 раза. Содержание хлорофилла в листьях омоложенных растений также выше в среднем на 20% (особенно хлорофилл b). Наблюдается существенная интенсификация ростовых процессов после кронирования, особенно длина однолетнего побега, преимущественно за счет увеличения длины междоузлия. Также увеличивается размер и количество органов ассимиляции у деревьев каштана конского обыкновенного, подвергшихся омоложению.


Ключевые слова: Aesculus hippocastanum; Омолаживающая обрезка; Морфометрические показатели; Пигменты; Водный обмен.

References

1. АРЛАНД, А.А. (1960). Использование физиологических показателей в сельском хозяйстве. В: Физиология растений, Т. 7, вып. 2, с. 160–168.
2. БЕССОНОВА, В.П. (2006). Практикум з фізіології рослин : практикум для студ. вищ. навч. закл. 2-4 рівнів акредитації. Д.: РВВ ДДАУ. 316 с.
3. БЕССОНОВА, В.П., ГЛУБОКА, В.М. (2008). Вплив омолоджуючої обрізки на ураженість хворобами деревних рослин в умовах дії автомобільних викидів. В: Питання біоіндикації та екології. Запоріжжя: ЗНУ, вип. 13, № 2, С. 105–112.
4. ГАНАБА, Д.В. (2017). Влияние радикальной обрезки на жизненное состояние уличных древесных растений: на примере города Хмельницкого. In: East European Scientific Journal, №2 (18), с. 5–9.
5. ГРИГОРЮК, І.П., МАШКОВСЬКА, С.П., ЯВОРОВСЬКИЙ, П.П., КОЛЕСНИЧЕНКО, О.В. (2004). Біологія каштанів. Київ : Логос. 380 с.
6. ИВАНОВ, Л.А., СИЛИНА, А.А., ЦЕЛЬНИКЕР, Ю.Л. (1952). О транспирации полезащитных пород в условиях Деркульской степи. В: Ботанический журнал, Т. 37, № 2, с. 113–127.
7. КАЗАНЦЕВА, М.Н., СОЛОВЬЕВА, А.А. (2009). Экологические последствия радикальной обрезки крон тополя бальзамического (Populus balsamifera L.) в городских насаждениях Тюмени. В: Вестник экологии, лесоведения и ландшафтоведения, С. 128–135.
8. КАЛЯКИНА, Р.Г., АНГАЛЬТ, Е.М. (2018). Влияние радикальной обрезки на состояние вяза мелколистного в г. Оренбурге. В: Известия Оренбургского государственного аграрного университета, № 4 (72), ч. 1, с. 141–143.
9. КУРНИЦЬКА, Н.П., ПАХОЛЮК, О.Т. (2012). Аналіз реакцій деревних рослин на сильне кронування. В: Науковий вісник НЛТУ України, Вип. 22.6, с. 30–33.
10. КУЧЕРЯВИЙ, В.П. (2008). Озеленення населених місць: підручник для студентів вищих навчальних закладів. Вид. 2-ге. Львів: Світ. 456 с.
11.ЛЕСНІК, О. М., ГІРС, О. А. (2015). Аналіз забезпечення населення міста Києва зеленими насадженнями. В: Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Серія: Лісівництво та декоративне садівництво,вип. 216(1),с. 15–21.
12. МАТКОВСЬКА, С.І., СВІТЕЛЬСЬКИЙ, М.М., ІЩУК, О.В., ПІНКІНА, Т.В., ФЕДЮЧКА, М.І. (2018).
Екологічна роль глибокої омолоджувальної обрізки представників роду Populus в зелених насадженнях міста Житомир. В: Науковий вісник НЛТУ України, Т. 28, № 8, с. 83–86.
13. МОЛЧАНОВ, А. А., СМИРНОВ, В.В. (1967). Методика изучения прироста древесных растений. Москва: Наука. 95 с.
14. ОЛЕКСІЙЧЕНКО, Н.О., МАТКОВСЬКА, С.І. (2015). Екологічна роль омолоджувального обрізування дерев роду Tilia L. у вуличних насадженнях Житомира. В: Науковий вісник НЛТУ України, вип. 25(9), с. 14–18.
15. ПЕНТЕЛЮК, О.С., НЕСТЕРОВА, Н.Г., ГРИГОРЮК, І.П. (2016). Методологічні принципи діагностики дефіциту елементів мінерального живлення і води в листках рослин гіркокаштану звичайного за спектральними коефіцієнтами відбиття. В: Науковий вісник НУБіП України. Серія: біологія, біотехнологія, екологія, Вип. 234, с. 198–205.
16. ПОНОМАРЬОВА, О.А., БЕССОНОВА, В.П. (2010). Аналіз відновлення крони у рослин Tilia platyphyllos i Tilia cordata після глибокого омолоджувального обрізування. В: Вісник Дніпропетровського університету. Біологія. Екологія, вип. 18, т. 2, с. 76–80.
17. ПОНОМАРЬОВА, О.А., БЕССОНОВА, В.П. (2012). Вплив омолоджувальної обрізки дерев T. Cordata Mill. та T. Platyphyllos Scop.на анатомічну будову пагонів та листків. В: ModernPhytomorphology, vol. 2, с. 221–225.
18. ПОНОМАРЬОВА, О.А., БЕССОНОВА, В.П. (2011). Вплив омолоджувального обрізання на водний режим видів роду TiliaL. В: Інтродукція рослин, № 4, с. 78–83.
19. ПОНОМАРЁВА,Е.А., БЕССОНОВА, В.П. (2019). Особенности водного обмена деревьев защитной примагистральной лесополосы в условиях степной зоны Украины. In: Știința Agricolă, № 1, с. 100–110.
20. ПОНОМАРЬОВА, О.А., ПРОКОПЕНКО, Н.А. (2020). Вплив омолоджувального обрізування на морфологічні показники деяких видів дерев у міських умовах. В: Рослини та урбанізація: Матеріали дев’ятої Міжнародної науково-практичної конференції „Рослини та урбанізація” (Дніпро, 5 березня 2020 р.). с. 43–45.
21. РОССИХИНА-ГАЛИЧА, Г.С., БОГУСЛАВСЬКА, Л.В., ЛАШКО, В.В. (2012).Вплив аерополютантів на фотосинтетичну функцію рослин Aesculus hippocastanumз різних районів міста Дніпропетровська. В: Біологічний вісник МДПУ, №3, с.71–76.
22. РУНОВА, Е.М., АНОШКИНА, Л.В. (2017). Инструментальная оценка состояния городских посадок тополя бальзамического. В: Лесотехнический журнал, №3, с. 136–142.
23. СЕМЕНЮТИНА, А.В., КРУГЛЯК, В.В. (2014). К вопросу формирования адаптивных систем озеленения Центрального Черноземья. В: Известия Нижневолжского агроуниверситетского комплекса, №3 (35), С.1–5.
24. ТЮКАВИНА, О.Н. (2018). Устойчивость тополей к кронированию в условиях города Архангельска. В: Вестник КрасГАУ, №3, с. 229–233.
25. ISLAM, M.S. HOSSAIN, M.A. and MONDOL, M.A. (2008). Effect of pruning and pollarding on shoot development in bakphul (Sesbania grandiflora L.). In: Journal of the Bangladesh Agricultural University, vol. 6(2), pp. 285–289.
26. KLINGEMAN, B., CAMPBELL, A. and MAXEY, R. (2008). Best Management Practices for Pruning Landscape Trees, Shrubs, and Groundcovers. University of Tennessee Extension. 15 р. Available: https://extension. tennessee.edu/publications/Documents/PB1619.pdf
27. LAL, B., RAJPUT, M. S.,RAJAN, S.,RATHORE,D. S. (2016). Effect of pruning on rejuvenation of old mango trees. In: Indian Journal of Horticulture, vol. 57 (3), pp. 200–202.
28. SHARMA, Dh. P., SINGH, N. (2018). Effect of rejuvenation pruning on the growth, productivity and disease incidence in declining trees of pomegranate (Punica granatum L.) cv. Kandhari Kabuli. In: Journal of Applied and Natural Science, vol. 10(1), pp. 358–362.
Published
2021-03-23
How to Cite
ПОНОМАРЁВА, Елена. Реакция конского каштана обыкновенного (Aesculus hippocastanum L.) на омолаживающую обрезку в городских условиях степной зоны Украины. Stiinta agricola, [S.l.], n. 2, p. 79-84, mar. 2021. ISSN 2587-3202. Available at: <https://sa.uasm.md/index.php?journal=sa&page=article&op=view&path%5B%5D=717>. Date accessed: 12 apr. 2021.
Section
Table of contents