Значение оптимизации питания в стабильности формирования урожайности зерновых культур в зоне юга Украины

  • Валентина ГАМАЮНОВА Николаевский национальный аграрный университет, Украина
  • Антонина ПАНФИЛОВА Николаевский национальный аграрный университет, Украина
  • Татьяна ГЛУШКО ГВУЗ «Херсонский государственный аграрный университет», Украина
  • Ирина СМИРНОВА Николаевский национальный аграрный университет, Украина
  • Анна КУВШИНОВА Николаевский национальный аграрный университет, Украина

Abstract

Abstract. The article presents the results of studies on the optimization of winter and spring grain crops nutrition and its impact on grain yield. It was established that with improving nutrition conditions plant productivity significantly increases in comparison with the control one regardless of the weather conditions of the year of cultivation, the crop species and even its varietal characteristics. The authors substantiated the positive impact not only of the preceding crop and mineral fertilizers on the optimization of plant nutrition, but also the beneficial effect of the modern biological preparations and the growth-regulatory substances used both separately in the main phases of vegetation, and on the background of low (starting) doses of NPK. The data reveal the high efficiency of the application of estimated fertilizer doses on the planned crop productivity, taking into account the content of mobile nutrients in the soil of a particular field.


Key words: Grain crops; Winter crops; Spring crops; Fertilizers; Estimated dose; Biological preparations; Growth-regulatory substances; Yield.


Реферат. В статье приведены результаты исследований по оптимизации питания озимых и яровых зерновых культур и его влияния на урожайность зерна. Установлено, что с улучшением условий питания растений, их продуктивность в сравнении с контролем существенно возрастает независимо от погодных условий года возделывания, вида культуры и даже сортовых ее особенностей. Авторами обосновано положительное влияние на оптимизацию питания растений не только предшественника и минеральных удобрений, а и современных биопрепаратов и рострегулирующих веществ, применяемых как отдельно в основные фазы вегетации, так и по фону невысоких (стартовых) доз NPK. Установлена высокая эффективность применения расчетной дозы удобрений на запланированную продуктивность культуры с учетом содержания подвижных элементов питания в почве конкретного поля.


Ключевые слова: Зерновые культуры; Озимые культуры; Яровые культуры; Удобрения; Расчетная доза; Биопрепараты; Рострегулирующие вещества; Урожайность.

References

1. БАЛЮК, С.А., МЕДВЕДЄВ, В.В. (2014). Підсумки діяльності Українського товариства грунтознавців
та агрохіміків у 2010-2014 рр. і актуальні завдання на перспективу. У: Міжвідомчий тематичний науковий
збірник: Агрохімія і грунтознавство. Спеціальний випуск до ІХ з’їзду Українського товариства грунтознавців
та агрохіміків «Охорона грунтів – основа сталого розвитку України». Кн. І, Пленарні доповіді. с. 3–17.
2. БОЙКО, П.І., КОВАЛЕНКО, Н.П. (2016). Навіщо потрібні сівозміни. У: Аграрний тиждень, № 7, с. 50–53.
3. БУЗИННИЙ, М. В. (2014). Реакція генотипів озимої пшениці м’якої на стресові умови вегетації при
підживленні рослин у різні фази розвитку. У: Вісник Сумського національного аграрного університету.
Серія «Агрономія і біологія». Вип. 3 (27). с. 192–196.
4. ГАМАЮНОВА, В.В., ФИЛИПЬЕВ, И.Д. (1997). Определение доз удобрений под сельскохозяйственные
культуры в условиях орошения. У: Вісник аграрної науки, № 5, с. 15-19.
5. ГАМАЮНОВА, В.В., ЛИТОВЧЕНКО, А.А., МУЗЫКА, Н.Н. (2016). Продуктивность озимых зерновых культур под влиянием технологии их возделывания в условиях южной Степи Украины. У: Вестник Прикаспия, №3(14), с. 13-17.
6. ГАМАЮНОВА, В.В., КОВАЛЕНКО, О.А., ХОНЕНКО, Л.Г. (2018). Сучасні підходи до ведення землеробської галузі на засадах біологізації та ресурсозбереження. В: Колективна монографія «Раціональне використання ресурсів в умовах екологічно стабільних територій. За редакцією П.В. Писаренка, Т.О. Чайки, І.О. Яснолоб. Полтава: ПДАА. с. 232-241.
7. ГРИНИК, І. (2009). Родючість ґрунту і ефективність використання ріллі в сівозмінах Полісся залежно
від способів застосування соломи на добриво. У: Вісник аграрної науки, № 1, с. 16–20.
8. ДОБРОВОЛЬСКИЙ, Г. В. (2001). Сохранение почв и их плодородия – важнейшая экологическая проблема ХХІ века. У: Почвы и их плодородие на рубеже столетий: Материалы ІІ съезда Болорусского общества почвоведов. Книга 1. «Теоретические и прикладные проблеми почвоведения». Минск. с. 74–75.
9. ЄЩЕНКО, В.О. (2014). Місце науково обгрунтованих сівозмін у сучасному землеробстві. У: Вісник Уманського національного університету садівництва, №2, с. 3-6.
10. КОЧМАРСКИЙ, В., СОЛЕНАЯ, В., ХОМЕНКО, В. (2011). Яровая пшеница: адаптивность к стрессам. У: Зерно, № 12, с. 14–17.
11. МОРОЗОВ, О. В.. БЕЗНІЦЬКА, Н.В., НЕСТЕРЕНКО, В.П., ПІЧУРА, В.І. (2014). Формування урожайності озимої пшениці залежно від кліматичних змін (на прикладі Херсонської області). У: Таврійський науковий вісник, Вип. 88, с. 146–152.
Published
2019-01-29
How to Cite
ГАМАЮНОВА, Валентина et al. Значение оптимизации питания в стабильности формирования урожайности зерновых культур в зоне юга Украины. Stiinta agricola, [S.l.], n. 2, p. 24-29, jan. 2019. ISSN 2587-3202. Available at: <https://sa.uasm.md/index.php?journal=sa&page=article&op=view&path%5B%5D=611>. Date accessed: 22 nov. 2019.
Section
Table of contents

Most read articles by the same author(s)